Гарменс Ван Рейн Рембрандт (1606 – 1669)

      Творчість Рембрандта стала вершиною голландського реалізму.

Твори художника вирізняє геніальна композиція. У його картинах усе найістотніше висувається на перший план, а головні дійові особи характеризуються надзвичайно тонко, тому глядач добре розуміє зміст зображуваної сцени.

    Головна особливість рембрандтівського колориту – відсутність багатства кольру. Головне у нього – передача гри світла й тіні, у цьому він геніальний майстер. Зазвичай світло в картині розподілено таким чином, що головна особа або група осіб найбільше освітлена.

      Рембрандт виступи новатором у багатьох жанрах. Античні й біблійні легенди він перетворив на зігріту високим гуманізмом розповідь про реальні земні людські почуття й стосунки.

Як портретист він став творцем жанру портрета-біографії, де життя людини і її внутрішній світ в усій складності й суперечливості. Портрети художника не тільки передають зовнішні риси, а й виражають внутрішній стан зображених осіб. На вершині своєї творчості пише портрети, темою яких є «людина наодинці зі своїми думами».

     Епілогом життя і творчості митця стала картина «Повернення блудного сина».

Її можна розглядати як заповіт художника. Саме тут ідея всепрощаючої любові до людини, до принижених і стражденних – ідея, якій Рембрандт служив усе життя, - знаходит найдосконаліше втілення. Художник підняв мистецтво на новий ступінь, збагативши його небувалою життєвістю і психологічною глибиною.

Картини Рембрандта:

автопортрети різних років

«Автопортрет із Саскією на колінах»

«Зняття з хреста»

«Портрет бабусі»

«Нічна варта»

«Жертвоприношення Авраама»

«Повернення блудного сина»