Український  живопис ХІХ століття

Костянтин Трутовський ( 1826 – 1893)

Микола Пимоненко ( 1862 – 1912)

Киріак Костанді ( 1852 – 1921)

Микола Кузнецов (1850 – 1929)

Микола Івасюк ( 1865 – 1930)

Олександр Мурашко ( 1875 – 1919)

Володимир Орловський  1842 – 1914)

Сергій Васильківський (1854 – 1917)

Сергій Світославський ( 1857 – 1931)

Петро Левченко ( 1856 – 1917)

Архип Куінджі ( 1841 – 1910)

Іван Труш (1869 – 1941)

                                  Розвиток мовлення

                       Розгорнута відповідь на запитання

Чи погоджуєтеся ви зі словами героя повісті Е. Хемінгуея

«Я не звичайний старий»?

                  (план не писати!)

І. «Герої кодексу» - улюблені персонажі творів Е. Хемінгуея.

ІІ. Рибалка Сантьяго – «герой кодексу».

1.     Нелегка доля головного героя.

2.     Взаємини із хлопчиком Маноліном.

3.     Ставлення Сантьяго до оточуючого світу.

4.     Риси характеру головного героя.

ІІІ. «Людина створена не для поразки».

Уроки ХХ століття у художній літературі

                           ( за творами  Б. Брехта та А. Камю)

І. Бурхливий і суперечливий розвиток світу у ХХ столітті.

ІІ. Відображення проблем ХХ століття у художній літературі.

1.     Проблема відповідальності вченого за наукові відкриття та моральний вибір в образі Галілея.

2.     Мотив перестороги в романі А. Камю «Чума»:

а) алегоричне зображення фашизму в романі;

б) моральний вибір героїв твору в межовій ситуації.

ІІІ. Збережемо наш світ і людину в ньому.

                     Живопис і графіка. Творчість Т. Шевченка

      Шевченко-художник зажив слави раніше за Шевченка-поета. Його творчість позначена духом романтизму. Це виявляється в  інтересі до духовного світу людини, її почуттів, прагненні передати у своїх творах певний настрій, стан душі. Уперше в українському мистецтві з такою силою прозвучало глибоке емоційне співпереживання долі простих людей – представників найнижчих соціальних верств. Демократичність – також одна з характерних ознак романтизму.

  Шевченко працював у різних жанрах: побутовому, пейзажному, історичному. Однак особливе місце в його мистецькій спадщині посідає жанр портрету. Герої Шевченка – його сучасники: чоловіки, жінки, діти. Найбільша витонченість й одухотвореність притаманні жіночим портретам (Г. Закревської та ін). Також митець створив декілька автопортретів, у яких намагався зазирнути у власну душу, пізнати себе, осмислити власне життя.

     У 1842 році Шевченко створив велике живописне полотно «Катерина». Це абсолютно оригінальний витвір мистецтва. В її композиції та яскравому колориті простежуються традиції українського живопису, мистьецтва бароко та народної картини. У ньому Шевченко першим в образотворчому мистецтві возвеличив образ жінки, на яку, за законами тогочасної моралі, очікували лише осуд з боку суспільства та тяжкі життєві поневіряння.

     Поїздка на батьківщину надихнула митця на створення серії графічних робіт «Живописна Україна», яка складається з трьох частин: 1) видів, відомих красою й історичними подіями; 2) картини народного побуту; 3) історичні події. Серед них такі відомі офорти: «Судна рада», «У Києві», «Видубицький монастир у Києві» та ін.

   Перебуваючи на засланні, Шевченко взяв участь у двох географічних експедиціях. Він створив велику кількість замальовок берегів та островів Аральського моря, виявивши великий талант пейзажиста, надзвичайно тонке відчуття різноманітних станів природи. Шевченко віртуозно володів технікою акварелі,  якою створено більшість його краєвидів. А ще він став першим художником, хто звернувся до життя казахського нвроду: «Казахи біля вогню», «Казашка Катя» та ін.

   Наприкінці заслання Т. Шевченко почав працювати над серією малюнків «Притча про блудного сина» (1856 -1857), яку вважають однією з вершин його мистецької творчості. Серед них – «У шинку», «Програвся в карти», «У в’язниці».

  У 1860 р. рішенням Ради Академії мистецтв за великі досягнення в розвитку графіки він був удостоєний почесного звання академіка гравюри. Його творчість мала великий вплив на весь подальший розвиток образотворчого мистецтва в Україні.