Романтизм
Романтизм ( 80-90-ті роки XVIII - перша третина ХІХ століття) - один із самих яскравих і значних напрямів у мистецтві. Мав великий вплив на світову культуру. Знайшов відображення в літературі, музиці, живописі, скульптурі, театральному мистецтві.
Основою романтичного світосприйняття став болісний розрив між ідеалом та дійсністю.
Романтики заперечували будь-які правила та канони. Творча уява і свобода митця - головний закон романтизму.
Особливості романтизму:
- утвердження самоцінності людської особистості, зображення внутрішнього світу людини, багатства й невичерпності її духовного життя;
- події у творах романтиків відбуваються в далекому минулому, у фантастичних неіснуючих країнах, в екзотичних країнах (наприклад, країнах Сходу), в індіанському племені, у циганському таборі, де люди живуть у єднанні з природою і не зазнали згубного впливу цивілізації;
- романтичний герой - виняткова особистість, волелюбна, з сильним характером і пристрастями, часто у конфлікті із суспільством;
- у романтичних творах яскраво виступає особистість автора;
- любов до світу природи, зображення її краси та величі;
- інтерес до національної культури і фольклору, використання у своїх творах фольклорних елементів;
- мова романтиків яскрава, барвиста, емоційна, з широким використанням художніх засобів ( епітетів, метафор, порівнянь тощо).
