Художня культура, 11 клас
            Записати інформацію про композиторів у зошит. Те, що виділено курсивом,
            можна не писати, а лише  ознайомитися.

                 Відень – центр європейської музичної культури
    У другій половині 18 століття виникла так звана віденська класична школа, до якої належали Й. Гайдн, В. А. Моцарт, Л. ван Бетховен. Мистецтво віденських класиків визначило подальший розвиток європейської музики. У творчості цих композиторів виникли і досягли вершини сонатна форма і сонатно-симфонічний цикл.
        В. А. Моцарт ( 1756 – 1791)
   «Моцарт є найвищою, кульмінаційною точкою, якої досягла краса в царині музики,» - казав П. Чайковський.
    Моцарт мав феноменальну вроджену музичну обдарованість. Він народився у м. Зальцбурзі в сімї придвоного музиканта. У 4 роки навчився грати на органі та скрипці, спробував написати концерт. 
   У 6 років з батьком і сестрою здійснив турне з концертами по Європі. В Їталії був обраний членом Болонської академії, Папа римський вручив орден «Золотої шпори», Міланський театр замовив 14-річному Моцарту оперу.
   Музична пам'ять феноменальна: після одноразового прослуховування записав нотами складний багатоголосний твір,  ноти якого зберігалися в таємниці, майже без помилок. 
    Дорослому Моцарту важко було знайти роботу в Європі. З 1781 року і до кінця життя жив у Відні, де його творчість досягла найбільшого роквіту.
    Музика композитора відрізняється красою і глибиною, невимушеною легкістю, надзвичайною гармонійністю. За словами музикознавців, вона яскрава, життєрадісна, душевна, оптимістична і водночас їй притаманна пристрасність, глибина та складність.
    Тврча спадщина Моцарта різнобічна  за жанрами:
«Реквієм»
20 опер («Весілля Фігаро», «Дон Жуан», «Чарівна флейта» та інші)
50 симфоній
багато  концертів для скрипки, флейти, арфи та інших інструментів з оркестром
сонати
струнні квартети і квінтети
варіації, фантазії, рондо, менуети тощо
    Стилеві композитора притаманні виняткова виразність мелодіки, рідкісна досконалість музичних форм.

  Л. ван Бетховен
У творчості німецького композитора Бетховена знайшли гарячий відгук ідеї французької революції – свобода, рівність, братерство.
   Композитор народився у Бонні (Німеччина) в музичній родині. У 22-річному віці переїхав до Відня, де і жив до кінця своїх днів. Вчився у Й. Гайдна, зустрічався з Моцартом, який сказав про молодого Бетховена: «Він змусить говорити про себе весь світ». Трагедія композитора – глухота. Яка почала прогресувати з 26 років.
    Бетховен спочатку здобув славу як виконавець, імпровізатор на фортепіано. Його музика – незвична, сповнена сили почуттів і могутності задумів – не завжди була зрозуміла сучасникам.
   Творча спадщина:
9 симфоній
11 увертюр
5 концертів для фортепіано з оркестром
сонати ( 32 фортепіанних, 10 скрипкових, 5 віолончельних)
16 струнних квартетів та інше
    Симфонія стала провідним жанром творчості Бетховена. Симфонія – це монументальний циклічний твір драматичного чи героїчного характеру.
   Найкращі твори, бездонні за глибиною думок і почуттів – симфонії №5, № 6, № 9; фортепіанні сонати № 8 – «Патетична», № 23 – «Апассіоната»: музика до «Егмонту».
Симфонія № 5 – обєднується рішучою темою, про яку сам композитор сказав: «Так доля стукає у двері».
Симфонія № 9 – мала грандіозний задум: великий склад оркестру, хор, солісти, які співали гімн «Обніміться, мільйони» на вірші оди Шиллера «До радості». Композитор змальовує величну картину людства, що прагне щастя, загального братерства та єднання.
       Бетховен і Україна
    Композитор написав варіації на тему української народної пісні «Їхав козак за Дунай…», яку почув від свого віденського знайомого Андрія Розумовського. Саме йому Бетховен присвятив свої останні квартети.

          План для контрольного твору із зарубіжної літератури для 6 класу                    
                           Контрольна робота № 2
                              Контрольний твір
      Чим зацікавлює роман Ж. Верна «П’ятнадцятирічний капітан»
                         План
1. Популярність творів Ж. Верна.
2. «П’ятнадцятирічний капітан» - пригодницький роман.
3. Важкі випробування мандрівників «Пілігрима».
4. Описи природи на сторінках твору.
5. Улюблені герої роману.
6. Значення творів письменника для сучасного читача.

                             Запитання і завдання для 7 класу ( усно)

                          Айвенго – головний герой роману.

                 Утілення в образі Айвенго кодексу рицаря

Знайдіть у тексті роману літературний портрет Айвенго (розділ ХІІ)                             

-         Як вперше з’являється Айвенго в романі? Де він з’являється? Як себе поводить?

Як його характеризують дії і вчинки?

-         Розповісти про взаємини Айвенго з Седріком Роттервудським. Ким вони доводяться один одному?

-         Розповісти про участь Айвенго у рицарському турнірі. Чим закінчилася для Айвенго участь у турнірі?

-         Взаємини Айвенго і Ребеки: як вони познайомилися? як рицар ставився до Ребеки? Чому герой виступив захисником дівчини в прецепторії?

-         Як складалася історія кохання Айвенго й леді Ровени і чим закінчилася?

-         Що дізналися про долю головного героя у кінці твору?

                                          Запитання для 7 класу

          

         Політична боротьба між королем Річардом та принцем Джоном

-         Як вперше з’являється на сторінках роману король Річард?

-         Як поводить себе принц Джон під час рицарського турніру?

-         У яких епізодах твору бере участь король Річард, приховуючи своє і’мя?

-         Як правив країною принц Джон за відсутності короля? Які були його плани? Хто були його прибічники?

-         Коли і кому король Річард відкриває, хто він є насправді?

-         Як король встановлює справедливість після свого повернення?

Гарменс Ван Рейн Рембрандт (1606 – 1669)

      Творчість Рембрандта стала вершиною голландського реалізму.

Твори художника вирізняє геніальна композиція. У його картинах усе найістотніше висувається на перший план, а головні дійові особи характеризуються надзвичайно тонко, тому глядач добре розуміє зміст зображуваної сцени.

    Головна особливість рембрандтівського колориту – відсутність багатства кольру. Головне у нього – передача гри світла й тіні, у цьому він геніальний майстер. Зазвичай світло в картині розподілено таким чином, що головна особа або група осіб найбільше освітлена.

      Рембрандт виступи новатором у багатьох жанрах. Античні й біблійні легенди він перетворив на зігріту високим гуманізмом розповідь про реальні земні людські почуття й стосунки.

Як портретист він став творцем жанру портрета-біографії, де життя людини і її внутрішній світ в усій складності й суперечливості. Портрети художника не тільки передають зовнішні риси, а й виражають внутрішній стан зображених осіб. На вершині своєї творчості пише портрети, темою яких є «людина наодинці зі своїми думами».

     Епілогом життя і творчості митця стала картина «Повернення блудного сина».

Її можна розглядати як заповіт художника. Саме тут ідея всепрощаючої любові до людини, до принижених і стражденних – ідея, якій Рембрандт служив усе життя, - знаходит найдосконаліше втілення. Художник підняв мистецтво на новий ступінь, збагативши його небувалою життєвістю і психологічною глибиною.

Картини Рембрандта:

автопортрети різних років

«Автопортрет із Саскією на колінах»

«Зняття з хреста»

«Портрет бабусі»

«Нічна варта»

«Жертвоприношення Авраама»

«Повернення блудного сина»

                               П. П. Рубенс ( 1577 – 1640)

      Якби знадобилося одним словом схарактеризувати життя П. П. Рубенса, то це було б слово «енергія». Його мистецтво характеризується кипучою життєвою  енергією, пристрастями і єквітесенцією стилю бароко. Понад 1000 картин – це грандіозне досягнення.

      Картини Рубенса сповнені бурхливого руху, динаміки, мінливості. Це справді світ, у якому немає спокою. Художнику притаманні такі типові ознаки стилю бароко: інтенсивність освітлення, монументальність фігур, неперевершена виразність ліній і живописних плям, складність ракурсів, нестримний динамізм та декоративність.

       Проте  в його творах зявляються й характерні особливості: величезна життєдайна сила, перевага почуття над розумом, відсутність містики, оспівування фізичної сили, краси, пристрасності.

   Він писав біблійні сюжети, сцени полювання на тварин, був великим майстром портретного живопису. Рубенс уславив сучасний йому тип краси, особливо в зображенні оголеного жіночого тіла. Фігури жінок нагадують класичні скульптури, відчувається спроба відтворити в їхній плоті холод мрамору.

    На його картинах вчилися і продовжують вчитися багато поколінь художників.

Картини П. П. Рубенса:

«Встановлення хреста», «Зняття з хреста»

«Полювання на тигрів та левів»

«Персей і Андромеда»

«Автопортрет з Ізабеллою Брандт»

«Єлена Фоурмен з дітьми»

«Портрет камеристки інфанти Ізабелли»

«Союз Землі  і Води»